Європейська Комісія в документі "Закриття циркуляції - План дій ЄС з циркулярної економіки" у 2015 р. запропонувала всім державам-членам Європейського Союзу перейти від моделі лінійної економіки до економіки замкненого циклу, в якій продукти, матеріали та сировина залишаються у виробничому процесі якомога довше, а обсяг відходів має бути зведений до мінімуму, що дасть змогу уникнути непоправної шкоди від ірраціонального використання природних ресурсів та підвищити конкурентоспроможність і довгостроковий розвиток європейської економіки. Виснаження сировинних ресурсів, підвищення їх вартості та зростаюча залежність від постачальників з інших країн становлять серйозну загрозу економічному розвитку європейських країн та актуалізують для науковців проблеми комплексного підходу дослідження організації виробничих процесів. Аналіз останніх досліджень і публікацій щодо проблем циркулярної економіки свідчить, що питання вивчається в частині зменшення деградації довкілля, скорочення виробничих відходів, оптимального використання сировинних ресурсів, підвищення енергетичної безпеки, економії для бізнесу, а також збільшення робочих місць. Мета дослідження - визначення сутності економіки замкненого циклу та її потенційні можливості для підвищення конкурентоспроможності європейських і польських виробників шляхом аналізу проблем, з якими стикаються центральна та регіональна влада. Використано метод аналізу документального матеріалу для визначення реальної картини конкретних подій, фактів та досягнень, надання найбільш важливої інформації. Розглянуто необхідність оновлення стратегії промислової політики європейських країн, що поєднує існуючі та нові горизонтальні й галузеві ініціативи у комплексі. Зосереджено увагу на національних та регіональних особливостях Польщі, що застосовує циркулярну економіку, систему екологічного менеджменту та аудиту, пілотну програму перевірки екологічних технологій. Виокремлено термін "розумна спеціалізація", яким позначено нову дослідницьку та інноваційну політику, що вмотивовує підприємців брати участь у закритті виробничих циклів на національному рівні. Обгрунтовано необхідність впровадження змін у податковій системі Польщі, державних закупівлях, фінансуванні, освіті. Висновки: наприкінці 2015 р. Європейська Комісія ухвалила рішення, спрямовані на формування найближчими роками європейської економіки закритого циклу, одночасно забезпечуючи її розвиток як сталої, екологічної та конкурентоспроможної. Очікується, що це підвищить конкурентоспроможність підприємств, прискорить їх економічне зростання, забезпечить постачання сировини та поліпшить природне середовище. Досягнення очікуваних результатів вимагатиме значних зусиль не лише в регуляторній, інституційній, фінансовій та освітній галузях, а також перетворень у ментальності ділового світу та політичних якостях кожної держави-члена ЄС. Лише два роки Польща готувалася до створення такого типу економіки і наразі перебуває на стадії формування остаточного підходу до впровадження її умов на практиці. Це складний процес, оскільки циркулярна економіка охоплює багато сфер суспільного життя та виробництва.

Узагальнено класифікаційні ознаки видів валютних ризиків, проаналізовано рівень впливу фундаментальних факторів для аналізу динаміки валютного курсу. Визначено переваги і недоліки форвардних та ф'ючерсних контрактів та основні проблеми розвитку похідних фінансових інструментів мінімізації валютних ризиків в Україні.

Визначено сутність теорії конвергенції в економіці. Досліджено прояви конвергентності ринку туристичних послуг, враховуючи світові та національні тренди розвитку туризму. Запропоновано стратегічні орієнтири державної політики, спрямованої на формування моделі конвергентного розвитку туризму в Україні.

Розглянуто актуальні питання архітектонізації екологічної дипломатії в контексті новітніх орієнтирів її представлення в національній політиці стратегізації розвитку, інвестицій і міжнародних економічних відносин.

Проаналізовано умови функціонування веб-технологій в інформаційному середовищі та основні моделі організації взаємодії учасників електронних торговельних майданчиків. Реалізовано агентну модель для дослідження функціонування структурних елементів та відображення процесів, які відбуваються під час покупки товару.

Розглянуто необхідність і механізми захисту інтелектуального капіталу міжнародної компанії. Досліджено міжнародну систему глобальних послуг для транскордонної охорони інтелектуальної власності за такими напрямами: міжнародна патентна система; міжнародна система товарних знаків; міжнародна система зразків. Розроблено пропозиції щодо вирішення проблеми шляхом використання інформаційних ресурсів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Незважаючи на активну трансформацію системи бухгалтерського обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, цей процес в Україні характеризується хаотичністю та відсутністю системного підходу. Актуальність питання привертає увагу багатьох українських науковців, зокрема: І. В. Супрунова, Т. В. Давидюк, В. В. Чудовець, В. М. Шевченко. Мета роботи - дослідження теоретико-методичних засад бухгалтерського обліку інвестиційної нерухомості та розробка пропозицій щодо вдосконалення методики обліку операцій з інвестиційною нерухомістю в рамках процесу конвергенції міжнародних стандартів. З метою визначення основних недоліків національної системи бухгалтерського обліку інвестиційної нерухомості досліджено вітчизняне законодавче поле, проаналізовано вимоги національних, американських і міжнародних стандартів обліку та звітності. За результатами аналізу фінансової звітності компаній України та Європи виокремлено ключові проблеми практичного застосування облікових норм та розкриття інформації про інвестиційну нерухомість. Завдяки узагальненню та систематизації отриманих результатів розроблено методику бухгалтерського обліку інвестиційної нерухомості. Виокремлено у складі інвестиційної нерухомості інвестиційних матеріальних активів в окремий об'єкт обліку визнання та відображення у складі нематеріальних активів інвестиційної нерухомості, утримуваної на правах оренди, що забезпечить підвищення достовірності облікової інформації щодо активів та зобов'язань підприємства. Висновки: коригування зобов'язань по операційній оренді призводять до переоцінки або недооцінки боргу різних компаній. Недотримання методики та правил оцінки активу зумовлює порушення принципу обачності внаслідок завищення (заниження) його вартості та спотворення інформації у фінансовій звітності.

Надзвичайно важливою якісною характеристикою діяльності підприємства торгівлі є рівень його конкурентоспроможності, який певною мірою визначається як здатність і можливість задовольняти потреби покупців краще від конкурентів, що оцінюється за допомогою системи показників та характеристик, які відображають ефективність і результативність прийнятих управлінських рішень. Окремі питання методології та організації аудиту досліджували: М. М. Бенько, М. Т. Білуха, Н. І. Дорош, С. В. Івахненков, Л. Г. Михальчишина, Є. В. Мних, К. О. Назарова, М. О. Никонович, І. М. Парасій-Вергуненко, О. Ю. Редько, В. В. Сопко, Б. Ф. Усач, М. Т. Щирба, І. М. Щирба та ін. Мета дослідження - розробка методичних підходів до використання аналітичних процедур в аудиті конкурентоспроможності підприємств торгівлі. Інформаційна база представлена науковими працями вітчизняних та зарубіжних вчених. Основу дослідження становлять такі наукові методи, як: аналіз та синтез, порівняння, ідеалізація та абстрагування, систематизація та узагальнення. Аудит конкурентоспроможності підприємств торгівлі - це насамперед процес формування професійного незалежного судження аудитора з питань економічності, продуктивності, раціональності, результативності та ефективності діяльності керівництва щодо розробки та реалізації стратегії діяльності підприємства торгівлі. Висновки: використання в аудиті конкурентоспроможності підприємств торгівлі аналітичних процедур спрямовано на підвищення його ефективності та наукової обгрунтованості в умовах конкурентного середовища.